Високопреосвященніший Агафангел, митрополит Одеський та Ізмаїльський.

У світі –  Олексій Михайлович Саввін.
Народився 2 вересня 1938 р. у с. Бурдіно Тербунського району Липецької області (Росія) у багатодітній селянській родині. Під час Великої Вітчизняної війни 1941 року його батько — Михайло Петрович Савін — загинув смертю хоробрих при висадці десанту на Керченському півострові. Того ж року, підірвавшись на міні, загинув старший брат Микола.
З 1942 по 1947 роки проживав із сім’єю в евакуації в Новосибірській області в м. Ояш. Після повернення до рідного зруйнованого села вступив до школи, яку закінчив у 1956 році.
У 1958-1960 pp. навчався у Київській духовній семінарії, у 1960-1962 р.р. – в Одеській духовній семінарії.
У 1962-1966 pp. навчався в Московській духовній академії, яку закінчив зі ступенем кандидата богослов’я за твір «Ідея спокути у древніх язичницьких народів та у старозавітній релігії».
У 1965 р. вступив до братії Свято-Троїце-Сергієвої лаври. 2 квітня 1965 р. прийняв чернечий постриг з ім’ям АГАФАНГЕЛ.
18 квітня 1965 р. архієпископом Мінським та Білоруським Сергієм (Петровим, † 1990) у Свято-Духівському кафедральному соборі м. Мінська висвячений на ієродиякона, 22 квітня 1965 р. — на ієромонаха.
З 1966 р. – старший помічник інспектора та викладач Одеської духовної семінарії. Одночасно діловод Одеського єпархіального управління.
7 квітня 1967 р. зведений у сан ігумена.
З 29 травня 1967 р. по листопад 1975 р. – ректор Одеської духовної семінарії.
У 1974 р. – Святіший Патріарх Пімен нагороджений правом носіння другого хреста з прикрасами.
У 1975 році Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Пімен був нагороджений правом служіння з жезлом.
1 червня 1967 р. зведений у сан архімандрита.
З січня 1968 р. – член єпархіальної ради Одеської єпархії.
Брав активну участь у багатьох міжнародних форумах: у липні 1969 р. — член делегації Російської Православної Церкви на конференції представників усіх релігій в СРСР за співпрацю і мир між народами. У вересні 1969 р. брав участь у чотирьох співбесідах богословів РПЦ та Євангелічної Церкви у Німеччині (ФРН). У 1987 та 1989 рр. — член делегації у міжнародних «Круїзах світу Дніпром». У 1988 р. — член делегації в «Круїзі світу» по річці Міссісіпі (США). У 1992 р. — член міжнародної зустрічі «Люди та релігія», що мала місце в Лювені, Бельгія, під девізом «Європа та релігія». 1997 року митрополит Агафангел взяв участь у роботі симпозіуму з проблем екології, який відбувся в Одесі під омофором Святішого Патріарха Московського та всієї Русі Алексія II,
      У 1971 р. був членом Помісного Собору Російської Православної Церкви. Член Архієрейських Соборів Російської Православної Церкви 1988, 1990, 1991, 1992, 1994, 1996, 2000, 2004, 2008 років.
11 листопада 1975 р. на засіданні Священного Синоду РПЦ отримав ухвалу бути єпископом Вінницьким та Брацлавським, який керує Хмельницькою єпархією. Хіротонісан 16 листопада 1975 р.
З 1975 р. по 1990 р. — керуючий Хмельницькою єпархією. З 1975 р. по 1992 р. – керуючий Вінницькою та Брацлавською єпархією.
7 вересня 1981 р. зведений у сан архієпископа.
10 березня 1989 р. зведений у сан митрополита.
     З місією світу на чолі делегацій релігійних діячів СРСР відвідав Канаду, а також у складі делегації Радянського комітету захисту миру та Українського фонду культури тричі відвідав США, Італію, Бельгію, двічі – ФРН, Францію, Болгарію, Швейцарію. На чолі паломницької делегації відвідав Святу Гору Афон, тричі Єрусалим, Кіпр.
Народний депутат України 1-го скликання (1990–1994 рр.). З 2006 року досі – депутат Одеської обласної Ради. Член Правління та Президії Українського республіканського фонду миру, член Вінницького обласного комітету захисту миру, член Правління та Президії Українського республіканського фонду культури, член Президії Одеської обласної ради світу, член Асоціації народних депутатів України.
     7 серпня 1991 року переведений на Івано-Франківську кафедру, але відмовився їхати внаслідок беззаконних дій тодішнього Предстоятеля УПЦ Філарета (Денисенко).
7 вересня 1991 року, згідно з проханням, звільнений на спокій.
У квітні 1992 року поновлено на Вінницькій кафедрі.
У 1992 році під головуванням митрополита Агафангела відбулася нарада архієреїв, духовенства, чернечих та мирян Української Православної церкви, яка засудила антиправославні, розкольницькі задуми та діяння тодішнього Київського митрополита Філарета (Денисенко).
У травні 1992 року митрополит Вінницький та Брацлавський Агафангел взяв найактивнішу участь у засіданнях Харківського Архієрейського Собору УПЦ, на якому твердо наполягав на усуненні митрополита Філарета (Денисенко) з посади Предстоятеля УПЦ та забороні його у священнослужінні за грубе.
З 20 червня 1992 р. – митрополит Одеський та Ізмаїльський, Постійний член Священного Синоду УПЦ.
З 1993 по 1998 р. – ректор Одеської духовної семінарії.
    З 27 серпня 1995 р. по 8 травня 2008 р. Голова Навчального комітету при Священному Синоді УПЦ.
27 грудня 1999 р. Вченою радою Київської духовної академії митрополиту Агафангелу надано ступінь Доктор богослов’я «HONORIS CAUSA».
26 листопада 2001 року Вченою радою Київської духовної академії обрано Почесним членом Київської духовної академії (диплом №1).
2 вересня 2003 р. Вченою радою Одеської національної юридичної академії митрополиту Агафангелу надано вчене звання Почесного доктора «HONORIS CAUSA».
9 червня 2005 року Радою Одеської духовної семінарії обрано Почесним членом Одеської духовної семінарії.
22 лютого 2007 р. митрополита Агафангела обрано Почесним доктором «HONORIS CAUSA» Одеського державного медичного університету.
29 листопада 2007 року Вченою радою Ужгородської богословської академії ім. святих Кирила та Мефодія митрополиту Агафангелу присвоєно науковий ступінь доктора філософії
2 вересня 2008 року митрополиту Агафангелу надано вчене звання почесного професора Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського
2 вересня 2008 року митрополиту Агафангелу надано вчене звання почесного професора Ужгородської богословської академії ім. св. рівноапп. Кирила та Мефодія.
2 вересня 2008 року митрополита Агафангела обрано Почесним членом Вченої ради Одеського національного університету ім. І.І. Мечнікова.
За період перебування митрополита Агафангела на Одеській кафедрі відкрито: Свято-Пантелеїмонівський, Свято-Іллінський, Свято-Іверський, Свято-Костянтино-Єленінський, Свято-Миколаївський, Свято-Покровський чоловічі монастирі, а також Свято-Архангело-Михайлівський, Спасо-Преобра. Свято-Воскресенські жіночі монастирі.
У єпархії відкрито понад 300 храмів, збудовано близько 20 нових храмів в Одесі та Одеській області та будуються нові храмові споруди. Одеській митрополії повернуто триповерхову будівлю Свято-Андріївського Афонського подвір’я в Одесі, відновлено раніше зруйновані дзвіниці на міських храмах. Збудовано Спасо-Преображенський Одеський кафедральний собор, собор на честь ікони Божої матері «Живоносне Джерело», та дзвіницю з надбрамним храмом у Свято-Успенському Одеському чоловічому монастирі. Зроблено капітальний ремонт Свято-Успенського Одеського кафедрального собору.
У 1995-1997 pp. за поданням митрополита Агафангела рішенням Священного Синоду УПЦ зараховано до лику святих преподобний Кукша Одеський, преподобний Гавриїл Афонський, праведний Іона Одеський, архієпископ Інокентій. Херсонський (Борисів), священномученик Анатолій Одеський (Грисюк), праведний Феодосій Балтський. 2006 року, третього тижня після П’ятидесятниці, в Одеській єпархії відбулося перше святкування на честь собору Одеських святих, встановлене за поданням митрополита Агафангела визначенням Священного Синоду УПЦ.
Митрополит Агафангел – Почесний громадянин мм. Грінвілль (Міссісіпі) і Батон Руж (Луїзіана), США. У червні 2004 року на сесії Одеської міської ради обрано Почесним громадянином м. Одеси.
У складі делегації Російської Православної Церкви з 2001 р., з благословення Предстоятеля Української Православної, Церкви Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, у складі делегації РПЦ митрополит Агафангел представляє Українську Православну Церкву на переговорах з представниками Константинопіль в Україні.
    Митрополит Агафангел – учасник двох міжнародних церковних конференцій, присвячених 2000-річчю Різдва Христового, що відбувалися у 1997 та 1998 роках. у Сімферополі та Почаївській лаврі. Під патронатом митрополита Агафангела з 20 по 23 січня 1999 р. в Одесі проходила міжнародна конференція Фонду єдності православних народів: „Православ’я та загроза системної кризи світового постіндустріального суспільства, глобальної економіки державних інститутів влади. У 2008 р. – церковна науково-практична духовна освіта: історія та перспективи».

    Велику увагу митрополит Агафангел приділяє підготовці кадрів священнослужителів для Української Православної Церкви, релігійній освіті мирян та духовному вихованню юного покоління.
Все масштабнішою стає благодійна діяльність Одеської митрополії. Одеська духовна семінарія, монастирі та парафії опікуються дітьми-сирітами, старими, інвалідами, бездомними. Спільно з державними лікарняними установами у Київському та Приморському районах м. Одеси створено відділення милосердя, влаштовано притулки. Є гарні контакти з військовослужбовцями. Духовенство митрополії, насельники монастирів та викладачі семінарії присутні при складання присяг у військових частинах, відвідують в’язниці та лікарні.
    З благословення митрополита Агафангела в Одеській митрополії відроджується місіонерська діяльність. У тілі та радіоефірі щотижня звучить пастирське слово. У всіх храмах та монастирях діють недільні школи для дорослих та дітей.
У 2007 році з благословення митрополита Агафангела знову почала друкуватися щомісячна газета Одеської єпархії «Одеські єпархіальні відомості», основоположником якої був святитель Інокентій (Борисів).
   Друковані праці митрополита Агафангела: святкові пасхальні та різдвяні послання, звернення, привітання, доповіді, слова, промови, проповіді, реферати та ін. становлять три томи, деякі статті з яких поміщені на сторінках «Журналу Московської Патріархії», «Православному Віснику»,
2005 року митрополит Агафангел став лауреатом конкурсу Спілки письменників Росії у розділі «Політична публіцистика» з врученням йому премії.
Рішенням експертної Ради Російського біографічного інституту митрополит Агафангел удостоєний Всеросійської премії – Людина року – 2008 за подвижницьку, просвітницьку діяльність
Ім’я митрополита Агафангела внесено до інформаційного біографічного довідника: «Україна: 10 років незалежності. 500 осіб.