У Фригії, недалеко від міста Ієраполя, в місцевості, званій Херотопа, знаходився храм в ім’я Архістратига Михаїла, біля якого витікало цілюще джерело. Храм цей був споруджений стараннями одного із жителів міста Лаодікії на знак подяки Богу і святому Архістратигу Михаїлу за зцілення його німої дочки водою джерела.
Архістратиг Михаїл, з’явився в сонному видінні батькові німої дівиці, ще не просвіченому Святим Хрещенням, і відкрив йому, що його дочка отримає дар мови, випивши води із джерела. Дівиця справді отримала біля джерелі зцілення і почала говорити. Після цього дива батько з донькою та вся його родина охрестилися, і завдяки трудам вдячного батька було споруджено храм на честь святого Архістратига Михаїла.
До джерела стали приходити за зцілення не лише християни, а і язичники. Багато хто із останніх зрікався ідолів і навертався до віри в Христа.
У храмі святого Архістратига Михаїла протягом шістдесяти років виконував пономарське служіння благочестивий чоловік на ім’я Архип. Проповіддю про Христа і прикладом свого богоугодного життя він багатьох язичників приводив до віри в Христа. У своєму озлобленні на християн взагалі та насамперед на Архипа, який ніколи не відлучався від храму й був зразковим служителем Христовим, язичники задумали знищити храм і водночас погубити Архипа. Для цього вони з’єднали в одне русло дві гірські річки і спрямували їхню течію на храм.
Святий Архип старанно молився Архістратигу Михаїлу про запобігання лиха. По його молитві біля храму з’явився Архістратиг Михаїл, який ударом свого жезла відкрив у горі широку ущелину і наказав текти до неї водам вируючого потоку. Таким чином храм залишився неушкодженим.
Побачивши таке дивовижне чудо, язичники в страху втекли, а святий Архип і християни, які зібралися до храму, прославили Бога і дякували Архістратигу Михаїлу за допомогу. Місце ж, де сталося диво, отримало назву Хони, що означає «отвір», «ущелина».
